Поговорим про бюджет

Кожен день ми маємо справу з грошима, вони визначають фінансове становище сім’ї, спроможність фірми, благополуччя держави. З дитинства всі ми знаємо, що гроші – це такі папірці, або монетки, на які можна купити майже все що завгодно, що гроші завжди потрібні, і що найчастіше їх не вистачає.

22 листопада 2018р. у гуртожитку нашого училища викладачами Стрілець Наталею Валеріївною та  Орел Наталею Григорівною було проведено виховний захід «Сімейний бюджет».

Проводячи дану зустріч, викладачі з учнями поговорили про сімейний бюджет і як його грамотно складати.

Під час заходу учні перевірили свої знання у вікторині з основних питань, пов’язаних з фінансовими відносинами, пограли в гру, проаналізували сімейний бюджет своєї родини, спробували скласти свій особистий сімейний бюджет, переглянули анімаційний фільм про грошову систему.

Дуже добре, що захід виявився корисним, учні пересвідчились, що гроші потребують бережливого відношення.

Виховний захід пройшов у дуже жвавій теплій атмосфері. В кінці зустрічі викладачі і учні почастували шоколадними монетками.

Виховна година до Міжнародного дня толерантності

«Патріотизм», «громадянськість», «толерантність» набувають сьогодні особливого сенсу, тому що повага до людей іншої національності, повноцінне спілкування на прикладах рівноправності, надання необхідної допомоги, уважне ставлення до людини, її потреб - ось одна з головних цінностей людського існування в гармонії зі світом природи і суспільства.

До Міжнародного дня толерантності 16 листопада 2018р. у групі 03 за професією «Лицювальник-плиточник. Муляр» викладачем Орел Наталею Григорівною було проведено виховний захід «Що таке толерантність?». Це свято було засновано в 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, воно присвячено дотриманню прийнятої в 1995 році Декларації терпимості. Його мета полягає в тому, щоб знизити випадки прояву насильства та екстремізму, що поширюються останнім часом по всій планеті.

 Під час проведення заходу учні познайомилися з поняттям «толерантність», виявили основні риси толерантності, сформували правильне уявлення про толерантну поведінку. Учні виконали вправи «Квітка толерантності», «Толерантна і інтолерантна особистості», з зацікавленістю прослухали легенду «Як добре, що всі ми різні», притчу «Гарна сім’я», пограли в гру «Привітаємо один одного».

Учні підсумували, що толерантність - це дуже важлива складова людської особистості, що передбачає залучення до національних духовних цінностей, до загальнолюдських знань, до єднання культур.

Перша сходинка до професіоналізму – навчання в майстерні

Основою виробничого навчання є продуктивна праця учнів. В навчальних майстернях ДНЗ «ЗВПУ» учні групи 03 «Лицювальник-плиточник. Муляр» під пильним керівництвом майстра виробничого навчання Чебикіної Асі Устинівни освоюють основи професії. Головна мета навчання – формування умінь і навичок якісного виконання основних прийомів, операцій, закріплення отриманих учнями первинних навичок та професійних умінь, самостійного виконання робіт, оволодіння сучасною технікою, опанування основ організації праці.  

Учні групи творчо та наполегливо ставляться до виконання практичних завдань, виявляють теоретичні знання та отримують задоволення від гарно виконаної роботи.

Майстер виробничого навчання Ася Устинівна відмічає, що її учні добре засвоюють теоретичний матеріал та здобувають практичні навики  з обраної професії.

   

Шановні колеги та учні!
Вітаю вас з початком нового навчального року!

Хочу побажати вдалих та веселих буднів, радісних та захопливих вихідних, великих успіхів, цілеспрямованості, віри в себе, міцного здоров'я і гарного настрою!

Ми – кваліфіковані будівельники

            Завершальним етапом для учні групи №04 «Маляр. Штукатур. Лицювальник-плиточник» стала Державна кваліфікаційна атестація, яка відбулася 7 червня 2018 року.
            По завершенню навчання з професії «Маляр» 3 розряду, «Штукатур» 4 розряду та “Лицювальник-плиточник” 3 розряду троє учнів отримали дипломи з відзнакою – Хімченко Н., Шамрай Д. та Проданець Д.
           Члени державної кваліфікаційної комісії відзначили найкращих учнів та їх дипломні роботи.
            Також грамотами були нагороджені учні, які приймали активну участь в спортивному житті нашого училища.
            Адміністрація училища, майстри виробничого навчання Москаленко С.П., Бурдейна Л.М., класний керівник Краєва С.В. та керівник дипломних робіт Височиненко Н.В., Орел Н. Г. привітали учнів з завершальним етапом у навчанні.
            Привітання для учнів:

Сьогодні в училищі останній ви раз,
Як учні. Вже завтра — як гості.
Згадаєте нас в житті ще не раз,
І роки прості і не прості.
Доріг вам відкрилось багато в житті,
Вони всі в майбутне ведуть.
Та важко забути людині оті
Роки навчання в ДНЗ «ЗВПУ».

У 2008 році в віці 98-и років померла жінка на ім'я Ірена Сендлер. 

Під час Другої світової війни Ірена отримала дозвіл на роботу у Варшавському гетто в якості сантехніка/зварювальника.

В неї на це були "приховані" мотиви.

Будучи німкенею, вона знала про плани нацистів стосовно євреїв. На дні сумки для інструментів вона стала виносити дітей із гетто, а в задній частині грузовичка в неї був мішок для дітей старшого віку. Там же вона возила собаку, яку навчила гавкати, коли німецька охорона впускала і випускала машину через ворота гетто. Солдати, звісно, не хотіли зв'язуватися з собакою, а її гавкіт прикривав звуки, які могли видавати діти. За час цієї діяльності Ірені вдалося винести із гетто, і тим самим врятувати, 2500 дітей.

Її впіймали та катували, зламали їй дві руки і дві ноги, але вона не розповіла, де закопані банки з іменами - це була єдина ниточка, по якій вцілілі могли б знайти своїх дітей...

Завдяки підтримці підпілля, їй вдалося дивом уникнути розстрілу. Після війни вона намагалася відшукати всіх можливо виживших батьків і возз'єднати сім'ї. Але більшість із них закінчили своє життя у газових камерах. Діти, яким вона допомогла, були влаштовані в дитячі будинки або всиновлені. 

У 2003 році вона отримала найвищу нагороду Польщі, орден Білого Орла. Музей Голокосту
Ізраїлю присудив їй звання "Праведник народів Миру". У 2007 році вона була висунута на Нобелівську премію миру, але не отримала її.

Ірена говорила: "Я до сих пір відчуваю себе винною, що не зробила більше..."

Цей пост, як ланцюжок пам'яті про мільйони жертв війни та її героїв.

Такі історії повинен знати кожен. Людина з великої букви.